проривний

проривний: -а́, -е́.

1) лінгв. Такий, за вимови якого відбувається змичка артикуляційних органів мови на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). || у знач. ім. проривни́й, -но́го, ч. Приголосний звук, за вимови якого відбувається змичка артикуляційних органів мови на шляху видихуваного повітря.

2) розм. Стос. до прориву (у 3 знач.).

3) мед. Стос. до проривання (див. проривання I 2)).

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

проривний — прикметник … Орфографічний словник української мови
абруптив — а, ч. Проривний приголосний звук, під час вимовляння якого в гортані між голосовими зв язками постає змикання … Український тлумачний словник
Літери г та ґ у словах іншомовного походження — Проф. І. Вихованець описує місце фонеми ґ в українській мові так: «Фонема ґ посідає периферійне місце в сукупності фонем української мови, що засвідчує її використання в порівняно небагатьох словах звуконаслідувального та іншомовного походження.… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

Словари и энциклопедии на Академике